розтикати

розтикати: I розт`икати
див. розтикати.

II розтик`ати
-а́ю, -а́єш, недок., розти́кати, -аю, -аєш, док., перех., розм.

Встромляти, втикати що-небудь гостре в різні місця. || перен. Абияк розміщувати, безладно розкидати що-небудь у великій кількості по різних місцях. || перен. Роздавати кому-небудь щось. || Розсовувати, розставляти що-небудь у кількох місцях з метою схову. || перен. Витрачати значну суму грошей на дрібниці.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

розтикати — дієслово доконаного виду розтикати дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
порозтикати — а/ю, а/єш, док., перех., розм. Розтикати, заткнути в різні місця все чи багато чого небудь. || Сховати в різних місцях. || перен. Як небудь улаштувати в різних місцях усіх чи багатьох … Український тлумачний словник
розтиканий — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтикати. || розти/кано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розтикання — я, с. Дія за знач. розтикати … Український тлумачний словник

Словари и энциклопедии на Академике